“Творець безсмертя” Борис Збарський

21 січня 1924 – цього дня молоду радянську державу потряс перший шок – помер той, чиїми ідеями був створений СРСР. На уламках старої імперії, віри й розуму вождь Ульянов-Ленін створював свою “іншу” країну. І ось його не стало … Країна створила “іншого” Леніна – “вічно живого”. “За зачиненими дверима Мавзолею починається здійснення ще небаченої сталінської ідеї. Учені заявляють: сучасна наука не має засобів збереження тіла на скільки-небудь тривалий час. Але анатом Володимир Воробйов і молодий біохімік Борис Збарський беруться зробити таке бальзамування …”, – пише у своїй книзі “Сталін” Едвард Радзінський. Зупинимося на цих рядках. Зараз мене цікавлять не політичні інтриги і не “іронія історії”, а прізвище, згадане тут. Назва Збарский відкриває ще одну маловідому, але не менш захоплюючу сторінку минулого елабужского краю. Read more

Старий замок: історична пам’ятка чи театральна бутафорія?

Громом серед ясного неба для кожного свідомого кам’янчанина був опублікований в одному з київських журналів рейтинг псевдоісторичних пам’яток архітектури, у якому поряд із церквами та храмами України, стоїть наш Старий замок на «почесній» другій позиції, «перше» місце, як не дивно, займає ще одна пам’ятка Хмельниччини Покровська церква в с. Сутківці. Що це: випадковість чи спланована і добре обдумана антиреклама нашого краю? Саме це і вирішили вияснити журналісти ДМ. Ми провели своє дослідження істинності даного рейтингу, в ході якого попросити шановних експертів, на висновки яких опиралось київське видання, прокоментувати, чому саме таку характеристику вони надали Старому замку. Яким же було наше здивування, коли, витративши час на пошуки їх телефонів, ми дізнались, що з семи шанованих у Києві науковців лише один, а саме Віктор Вечерський, заступник директора НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, підтвердив свою участь в наданні характеристики Старого замку. Read more

“Східні робітники” з Поділля у Третьому рейху

У монографії на фактичному матеріалі Подільського регіону досліджуються політика та практичні дії нацистського окупаційного режиму по насильницькій мобілізації людських ресурсів краю, дискримінація, умови життя, каторжна праця “остарбайтерів” із Поділля (Україна) у військовій промисловості і сільському господарстві рейху, протидія подолян гітлерівським планам уярмлення населення загарбаних територій в рядах патріотичного підпілля, радянських партизанів, сил національно-визвольного спрямування, європейського руху Опору. Read more

Село Касперівці

Село Касперівці, Заліщицького р-ну, Тернопільської обл., відоме з 1469 року. Розташоване воно у місці де річка Тупа впадає у Серет, за декілька кілометрів від Дністра. Багато істориків вважає, що назва Касперівці походить від польського імені Каспар, Кашпар, але деякі дослідники стверджують що назва походить від курдських “kas” – яр, виярок та “pira” – міст. Й дійсно в Касперівцях багато ярів та балок. Каньйон Серету, що тут говорити. Місце надзвичайно красиве. Read more

Перлина над Збручем: історія села Збриж

Перлиною над Збручем можна з усією відповідальністю назвати найдавніше поселення нашого району – село Збриж. Є всі підстави припустити, що Збриж як населений пункт виник на багато століть раніше, ніж про це говорять офіційні історичні джерела. Його корені сягають у сиву давнину.

Історичні документи твердять, що село Збриж у 1352 році називалось Ярослав. Воно мало 5 димів, 4 плуги і 2 священики. У ті часи поля обчислювалися не гектарами чи десятинами, а рахувалися на плуги і косарів.

Досить цікавий і неповторний рельєф місцевості, на якій у давнину виникло це поселення. Річка Збруч охоплює підковою цей населений пункт так само, як омиває річка Смотрич Старе місто Кам’янця-Подільського. Є лише одна різниця, що на Збручі біля Збрижа не такі стрімкі та високі береги, як у Кам’янці-Подільському. Read more

Композитор Микола Леонтович: “Прилетіла ластівонька…”

Пам’ятаю, як я була вражена, коли в американському фільмі «Сам удома» в сцені, коли маленький Кевін заходить до храму, раптом почула знайому мелодію. Спочатку здалося, що помилилася, аж ні! «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка», – проносилося в думках. Пізніше я дізналася, що таки справді, знайома нам з дитинства мелодія відома в усьому світі під назвою «Різдвяна пісня».

Автор мелодії, український композитор Микола Леонтович народився 13 грудня 1877 року в селі Селевинцях Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика. Батько Леонтовича Дмитро Феофанович був музично обдарованою людиною, грав на віолончелі, скрипці, гітарі, певний час керував хором семінаристів. Мати також мала чудовий голос і любила співати, особливо народні пісні. Співаками та музиками стали і дві сестри Леонтовича – Марія та Олена – і його брат Олександр. Read more

МЕДОБОРИ, ЗАХОВАНІ ВІД ТУРИСТІВ

15—20 млн. років тому південно-західну частину Руської геологічної платформи займало Сарматське море. Коли ж внаслідок горотворних процесів у Карпатах та тектонічних рухів Волинсько-Подільської плити територія нинішнього Поділля почала підвищуватися, море відступило і поступово щезло. Там, де стояли теплі води, залишилася височіти довга гряда гір, яку вчені назвали Подільськими Товтрами.

Подільські Товтри простяглися більш як на 250 кілометрів — від селища Підкамінь, що на Львівщині, аж до Молдови. Середня висота Товтрової гряди коливається на позначці 300—400 метрів над рівнем моря. Багатство медоносних рослин на тій ділянці гір, що простяглася через Тернопільщину, підказало поетичну назву — Медобори. Read more

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ХАСИДИЗМУ НА ПОДІЛЛІ

Коли у 1760 році в Меджибожі помер засновник хасидизму Бешт (Баал-Шем-Тов), його вчення продовжили учні. Па території сучасної Вінницької області релігійне вчення продовжували і поглиблювали його онук – Борух Тульчинський і правнук по материнській лінії Брацлавськнй цадик — реббе Нахман.

Про Боруха Тульчинського дійшли не дуже схвальні оцінки. Відзначається, що отримуючи величезні прибутки від всіх своїх шанувальників, він провадив у Тульчині та Меджибожі життя польського магната. Мав свій «двір» та почет, навіть придворного блазня. Відзначався жадобою до влади й зверхньо ставився до цадиків. Read more

Доля командуючого УПА генерал-хорунжого Р.Шухевича

На початок 1950 р. на Хмельниччині діяли Кам’янець-Подільський окружний провід ОУН «Дом» крайовий провід «Поділля», також Віньковецький, Дунаєвецький, Теофіпільський, Білогірський та інші надпроводи.

Великого значення в той період надавалось поширенню визвольних ідей засобами друкованого слова, особливо листівками. Для цього функціонували спеціально створені підпільні друкарні. Одна з них діяла в с. П’ятникани Орининського р-ну, в Чемеровецькому р-ні в с. Мережанка та інших. Read more

Шимон із Кам’янця, пріор домініканського монастиря

Домініканський орден як орден братів-проповідників заснував на початку XIII ст. Домінік ГУСМАН. Головною метою домініканців була проповідь Святого письма. Орден дав католицькій церкві багато великих богословів і проповідників. Св. Домінік вважав найкращим прикладом для наслідування самого Ісуса Христа, який мандрував і провіщав Царство Боже, не знаючи, де прихилить голову. Християнство так широко розповсюдилось по всьому світові саме завдяки невтомним мандрам своїх проповідників.

Засновник ордену неодноразово підкреслював, яке велике значення для ченця має освіта. Він влаштовував для членів ордену лекції, які читали богослови. Відправляючи в Париж монахів, наказав їм відвідувати університет. Коли домініканці прибули до Англії, то передусім відвідали Оксфорд. Домініканці багато знали й училися, щоб бути досконалими проповідниками. У ранніх статутах ордену говорилося, що домініканці повинні весь час щось читати або про щось розмірковувати. Засновуючи монастирі, домініканці обов’язково відкривали при них школи для молоді. Read more

Вперед »