Михайло Драй-Хмара та українська національна ідея. До 120-річчя від дня народження

Ім’я М.О.Драй-Хмари передусім асоціюється з гроном неокласиків, тобто з групою київських поетів, які розвивали в українській літературі 20-х років ХХ ст. класичні форми художнього мислення. До цієї групи, як правило, зараховують, окрім М.Драй-Хмари, М.Зерова, О.Бургардта, М.Рильського та П.Филиповича. За уявленнями тогочасної критики, неокласиків приваблювали не сучасні, а віддалені часи — часи античності чи французького «парнасизму». За справедливим твердженням М.Наєнка, звернення до віддалених часів було, скоріше, поетичною грою, хоча й із натяком на серйозність. У М.Зерова, за дослідником, «віддаленою» в його творчості сприймається тільки форма, а зміст її цілком сучасний…» Нам видається прийнятною інша теза вченого, що «поезія неокласиків — це поезія пристрасного, цілковитого неприйняття прийшлої радянської влади, яка становить загрозу для людини й світу загалом». Read more

Творець розумного сміху

Ім’я Микити Павловича Годованця називають серед найпопулярніших і широко знаних майстрів української сатири і гумору. Талановитий поет-байкар, він залишив по собі чималу творчу спадщину, яка засвідчує піднесення української радянської байки на рівень сучасних до сатири і гумору загалом і до алегоричного жанру зокрема. В тім всенародне визнання і шана прийшли до поета не одразу, від перших кроків у літературі, а з роками тривалої, напруженої і плідної праці.

Саме в Кам’янці-Подільському Микита Павлович розпочав свій найпродуктивніший період літературної діяльності. Щорічно 26 вересня кам’янчани відзначають річницю від дня народження Патріарха української байки. Саме таке святкування відбулося в Кам’янець-Подільському історичному музеї-заповіднику (художній відділ) за ініціативи міської центральної бібліотеки. Read more